74. Племена і народи раннього залізного віку на території України.
Залізна доба в Україні — розпочалася в Україні під кінець ІІ або ж на початку І тисячоліття до нашої ери.
Настання раннього залізного віку на території України тісно пов’язано з появою кочових іраномовних племен – кіммерійців, скіфів, сарматів.Кіммерійці.Кіммерійці – найдавніший народ України. За Гомером, вони були жителями найвіддаленішої з північних країн, якої досягав у своїх подорожуваннях легендарний Одіссей. Кіммерійці займали все Степове Причорномор’я від Дону до Дністра. Вони належали до іраномовної групи народів.Кіммерійцям була відома технологія виплавлювання заліза із руд та виготовлення залізної зброї й знарядь праці. Вчені вважають, що кіммерійці були кочовими скотарями..Кіммерійці розводили коней і були чудовими вершниками. Залізне озброєння робило їх небезпечними воїнами. чи не найголовнішими заняттям кіммерійців були військові походи з метою отримання здобичі.Походи кіммерійців у Передню і Малу Азію та їхні успішні війни з могутніми державами Стародавнього Сходу (Ассирією, Урарту, Лідією) дають можливість припускати, що кіммерійці були об’єднані в міцний воєнний союз.Очолювали кіммерійські племена та союзи племен племінні вожді, які в письмових джерелах названі царями.Скіфи.В VII ст. до н. е. на території України з’явилися давньоіранські племена скіфів, які витіснили кіммерійців та підкорили місцеві племена.За свідченнями Геродота, скіфи поділялися на декілька основних племен, які заселяли окремі території і мали різне політичне становище:царські скіфи, які жили між Дніпром та Доном і займали панівні позиції,скіфи-кочовики, що жили в Причорноморських степах;,скіфи-хлібороби проживали в лісостепу на лівому березі Дніпра;скіфи-орачі заселяли територію над річкою Буг.,Царські скіфи та скіфи-кочівники панували над іншими племенами.Господарське життя різних скіфських племен мало певні особливості.Скіфи-кочівники випасали худобу, тому перекочовували зі своїми стадами з місця на місце залежно від пасовиськ. Така господарська діяльність впливала на їх побут. Житлом служили вози з шатрами. Харчувалися скіфи-кочівники переважно м’ясом, сиром і молоком. З Греції привозили вино, а хліб добували у
вигляді данини від інших племен, що проживали на території нинішньої України. Поширеним було і полювання.Скіфи-хлібороби вели осілий спосіб життя, сіяли пшеницю, просо, ячмінь, коноплі, висаджували цибулю, часник. Свої продукти вони продавали грецьким колоніям. Розвивалися садівництво та різні промисли, ремесла, особливо обробка чорних і кольорових металів, бронзи.У скіфів було розвинуте гончарство. Свій посуд вони виробляли вже на гончарному крузі. Знали скіфи і ювелірну справу. Вони були чудовими вершниками. Основною зброєю був складний скіфський лук, відомий своєю дальнобійністю. Користувалися також списами, дротиками, сокирами, кинджалами і короткими мечами. Основна маса простих воїнів складала легкоозброєну швидку кінноту. Скіфські воїни відрізнялись, за словами Геродота, нечуваною жорстокістю. Суворі закони для воїнів вимагали випити кров першого вбитого ними ворога, знімати скальп з ворога і прикрашати ним кінську збрую . Постійні війни стимулювали розвиток у скіфів державотворчих процесів.Верховна влада  належала цареві. Цар очолював військо, його влада була спадкова і майжене обмежена. Але для вирішення найважливіших питань скликалися народні збори усіх воїнів – «рада скіфів». Скіфи мали свою релігію.Скіфи вірили в потойбічне життя і безсмертя душі.Сармати.В ІІІ ст. до н.е. скіфів витіснили племена сарматів. Основу їх господарства складало кочове скотарство. Найбільше розводили коней та овець.Сармати були дуже войовничими, ця риса відбилась у їх релігійних віруваннях. Основу сарматського війська становила легка кіннота.. На основі саме цього факту виник відомий давньогрецький міф про амазонок.В ІІІ ст. н.е. сармати зазнали серйозного удару з боку готів. Кінець пануванню сарматів на південних землях України поклали гуни в другій половині IV ст .