66. Сполучені Штати Америки від 1945 р. до нині: загальна характеристика.
На відміну від інших західних держав США не лише не зазнали в Другій світовій війні тяжких втрат, а й, навпаки, отримали величезні вигоди. США досягли грандіозної економічної і воєнної могутності. За 5 років війни прибутки американських монополій становили 70 млрд дол. США зайняли домінуючі позиції у світовому капіталістичному господарстві і домоглися безумовних переваг над основними конкурентам. Влітку 1945 р. після успішного випробування атомного заряду США стали першою ядерною державою.Після смерті 12 квітня 1945 р. Франкліна Рузвельта, який 12 років був президентом США, вирішення всіх проблем лягло на віце-президента Гаррі Трумена. 1948 р. Трумен був обраний президентом США. У внутрішній політиці  було значною мірою продовжено традиції "нового курсу" Рузвельта. Особливо помітним був закон Тафта - Хартлі 1947 р. про трудові відносини в промисловості, за яким значно обмежувалося право профспілок на страйки, а в державному секторі вони взагалі заборонялися. Зовнішня діяльність була підпорядкована "холодній війні": 1947 р. проголошена доктрина стримування можливої агресії з боку СРСР; чинилася протидія комуністичним силам у Європі - "доктрина Трумена"; створено НАТО (1949); здійснювалася реалізація програми реконструкції європейських економік- план Маршалла (1948-1952); була розв'язана корейська війна (i960-1953).На президентських виборах у 1952 р. переміг Дуайт Ейзенхауер. Він продовжуючи загалом попередній економічний курс, усе ж пом'якшив повне державне регулювання економікою, зокрема були скорочені податки, скасований контроль над цінами і зарплатами. Роки правління Ейзенхауера ввійшли в історію США як повоєнне процвітання, зріс рівень життя населення. НАТО. У 1953- 1961 рр. - президент США. 1960 р. на президентських виборах перемогу здобув сенатор-демократ Джон Кеннеді. Його перемога привела до активізації реформаторської діяльності, названої програмою "нових рубежів". Це була програма стимулювання економічного зростання за рахунок значних капіталовкладень у науково-технічний прогрес, освіту, в підвищення кваліфікації робочої сили, зростання рівня зайнятості населення. Підвищення економічного, наукового, технологічного потенціалу країни, зростання добробуту населення мали вивести США на "нові рубежі" як лідера вільного світу. Кеннеді запропонував космічну програму "Аполлон", метою якої було висадження американців на Місяць, що було досягнуто в 1969 р.У зовнішній політиці Кеннеді виявив готовність іти на компроміси з СРСР, що було сприйнято М. Хрущовим як слабкість. 22 листопада 1963 р. Кеннеді під час візиту в м. Даллас  було вбито. Віце-президент Ліндон Джонсон приступив до виконання обов'язків президента. Джонсон поставив завдання побудувати "велике суспільство". Головним у цьому була програма "боротьби з бідністю". У результаті розслідування президент Р. Ніксон змушений був у 1974 р. піти у відставку. Його місце зайняв віце-президент Джеральд Форд. Престиж Республіканської партії упав і на президентських виборах 1976 р. перемогу здобув демократ Джиммі Картер. у внутрішній політиці намагалася подолати енергетичну кризу першої половини 70-х років.економічний стан країни на межі 70-80-х років погіршився: зростав дефіцит федерального бюджету, збільшувалося безробіття. 1980 р. в США виникла чергова економічна криза. до перемоги на президентських виборах 1980 р. Республіканця Рональда Рейгана (1984 р. переобраний на другий термін).Внутрішня політика будувалася на переконанні, що нація процвітатиме, коли приватний сектор економіки буде звільнений від надмірного державного контролю.Одночасно суттєво зменшувалися соціальні витрати, вводилися нові пільги для підприємців. Спочатку безробіття зросло майже вдвоє, але інфляція була зупинена, а з 1983 р. розпочалося економічне піднесення країни; з 1982 до 1987 р. в американській економіці було створено 13 млн нових робітничих місць. 1988 р. президентом був обраний Джордж Буш. Загалом продовжив внутрішню і зовнішню політику свого попередника. США і СРСР підписали 1989 р. Угоду про знищення і невиробництво хімічної зброї, 1990 р. - Договір про безпеку і співробітництво в Європі, 1991 р. - Договір про скорочення стратегічних озброєнь. США і СРСР координували свою зовнішню політику в подоланні агресії Іраку проти Кувейту в 1990-1991 рр. на президентських виборах 1992 р. зазнала поразки. Президентом був обраний представник Демократичної партії, Вільям (Білл) Клінтон. Економічна програма будувалася на зменшенні урядових витрат , збільшенні податків на прибутки заможних людей за збереження рівня податків на середній клас. Протягом 90-х років США мали найбільш конкурентоспроможну економіку. Зовнішньополітична діяльність адміністрації Клінтона пройшла складну еволюцію пристосування до нової міжнародної ситуації, викликаної поразкою СРСР у "холодній війні" та його розпадом. На президентських виборах у листопаді 2000 р. 43-м президентом США став Джордж Буш-молодший. Адміністрація Буша проголосила стратегічною метою утвердження домінуючого становища США в системі міжнародних відносин. Намагання США створити в Іраку проамериканський уряд призвели до антиамериканського повстання, яке набрало широких масштабів. Спроби США переломити ситуацію в Іраку за допомогою силових методів, воєнним шляхом, не мали успіху. Навіть збільшення в 2007 р. контингенту американських військ в Іраку було приречене на провал. Війна в Іраку забрала життя понад З тис. американців, а понад 20 тис. було поранено. Іракська кампанія адміністрації Дж. Буша-молодшого втратила підтримку в.Конгресі і в американського народу. В листопаді 2008 р. вона була змушена укласти угоду про виведення американських військ  із Іраку до 31 грудня 2011 р.Економічна програма :будувалася на зменшенні податків, стимулюванні підприємницької діяльності та скороченні регулярної дії федерального управління. Податкова політика адміністрації призвела до скорочення надходжень до федерального бюджету. Через два роки витрати на ведення війни в Афганістані та Іраку зумовили збільшення федерального боргу до 1 трлн дол. на президентських виборах у 2004 р. Дж. Буш-молодший був переобраний на другий термін. На президентських виборах 4 листопада 2008 р. переміг кандидат від Демократичної партії  Барак Хусейн Обама. Він став 44-м президентом США і першим американським президентом з темним кольором шкіри. У 2011р.