62. СРСР у 1945-1991 рр.: загальна характеристика.
Після закінчення війни проти гітлерівської Німеччини радянський народ одержав можливість розпочати мирну творчу працю. Відбудова народного господарства відбувалася в складних умовах.За час війни країна втратила 27 млн осіб, 30 % національного багатства. В березні 1946 р. був прийнятий план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр., який передбачав відбудову народного господарства. Все менше і менше коштів спрямовувалося на будівництво житла і виробництво товарів народного попиту. Водночас радянське керівництво змогло зосередити величезні кошти на відродженні залізничного транспорту, паливно-енергетичного комплексу, металургії та машинобудування. Насильницькими методами, які супроводжувалися репресіями і депортаціями, створювалися нові колгоспи в західних областях Білорусії та України, Правобережній Молдавії, республіках Прибалтики. Хоча війна піддала суворому випробуванню тоталітарне мислення, перебуваючи між її страшними жорнами, люди стали відкривати для себе те, що можуть самостійно керувати собою, в них похитнулася сила ідеологічних містифікацій влади. Проте, як показали повоєнні роки, увага керівників держави і партії була спрямована не стільки на демократизацію суспільства і пошуки ефективних шляхів піднесення економіки, скільки на пошуки конкретних "винуватців" її незадовільного розвитку. "Холодна війна" не лише ускладнила виконання планів відбудови народного господарства. На її тлі простіше було робити внутрішню політику більш жорсткою. Це стосувалося широких мас людей, творчої і технічної інтелігенції, окремих народів, партійних і державних діячів, навіть безпосереднього оточення Сталіна.У1946-1948 pp. керівництво КПРС здійснило наступ на творчу інтелігенцію. Були прийняті рішення щодо редакцій низки журналів, кінофільмів, репертуару драматичних театрів, у яких відомі письменники і поети, драматурги і композитори звинувачувалися в антирадянщині і плазуванні перед Заходом.Тридцять років Сталін керував величезною країною, в якій проводився перший у світі соціалістичний експеримент. За цей час країна пройшла індустріалізацію, насильницьку колективізацію, хвилі масового терору, руйнуючу війну і перетворилася в одну з двох наддержав з атомною зброєю, які тримали в руках долю світу. СРСР володів найбільшою сухопутною армією світу і посів друге місце після США за промисловістю, що вдалося досягти завдяки тотальній системі управління. Проте в умовах цієї системи виникла глибока суперечність між необхідністю змін у соціально-політичній і економічній сферах і нездатністю державного апарату усвідомити та здійснити ці зміни.Відлига. (1953-1964)Смерть Й.В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з суперечностей, які охопили всі сфери суспільного життя.Хрущовська "відлига" охоплює процес десталінізації, перетворення в суспільно-політичному житті, оновлення партії, перетворення в економії та лібералізацію зовнішньополітичного курсу.Важливою віхою в процесі десталінізації став XX з'їзд КПРС, на закритому засіданні якого М. Хрущов проголосив доповідь "Про культ особи і його наслідки".Саме під його керівництвом 1961 р. на черговому XXII з'їзді КПРС була прийнята нова програма партії, яка проголошувала будівництво комунізму через двадцять років: досягнення найвищого у світі виробництва продукції на одну особу, перехід до комуністичного самоврядування і виховання нової людини комуністичного суспільства.М.С. Хрущов і його оточення намагалися здійснити курс економічних реформ, особливо в сільському господарстві, для того, щоб забезпечити населення продовольство, збільшувалося фінансування галузей агросфери. Було розроблено заходи і в галузі управління промисловістю. 1957 р. прийнято закон про перебудову управління промисловістю. Змінювалася галузева система управління, яка здійснювалася через міністерства і відомства. Новою основною організаційною формою управління стали Ради народного господарства (раднар-госпи).Передбачалося, що перехід до територіального принципу управління значно зміцнить економічні зв'язки всередині регіонів і республік, усі промислові підприємства і будівництва передавалися до регіональних органів (раднаргоспів). Цього не відбулося, бо централізована система управління гальмувала розвиток економіки, збереглися адміністративні методи господарювання. Була порушена єдина науково-технічна політика у країні в умовах науково-технічної революції.Перетворення періоду 1953-1964 рр. були першою і найбільш значною спробою реформувати радянське суспільство, подолати сталінську спадщину, обновити політичні, державні і соціальні структури. Проте здійснити це вдалося частково, цей шлях ще треба було пройти. Хрущовська "відлига" була не довгою, але мала значення для майбутнього.Роки "застою" (1964-1985)У жовтні 1964 р. М.С. Хрущов був звільнений з усіх посад і відправлений на пенсію. Найбільший внесок у цю справу зробив один з ініціаторів і організаторів зміщення Хрущова Л.І. Брежнєв. Правління Брежнєва супроводжувалося безмірним звеличуванням його особи, створенням нового культу. З приходом до влади Брежнєва в політичному курсі радянського керівництва утверджувалися консервативні тенденції, нарощувалися негативні процеси в економіці, соціальній та духовній сферах життя суспільства, що призвело на початку 80-х років до передкризової ситуації. Період правління Брежнєва отримав в історії назву "застою". В зовнішній політиціі брежнєвсь-ка адміністрація прагнула нормалізувати відносини з Заходом, але водночас реалізувала політику втручання в справи інших країн. Помер 10 листопада 1982 р.Нового генсека Ю.В. Андропова (листопад 1982 р.) по-різному було зустрінуто в суспільстві. Прагнення демократії, незламне в дисидентах, захисниках людських прав і свобод, які жорстоко придушував Андропов (16 років - голова КДБ), було несумісне з визнанням його генсеком. Однак були і ті, які знудилися за "сильною рукою", яку вбачали в наступнику Брежнєва. Новий генсек провів низку кадрових змін, значну увагу приділяв боротьбі з бюрократизмом, безгосподарністю і корупцією. Населенню країни запам'яталися "облави" на прохідних підприємств і установ, міліцейські наскоки на клуби і кінотеатри для виявлення прогульників, штрафні санкції, вирахування із заробітної плати. Проте заходи з "наведення порядку" не привели до бажаних результатів, хоча широкі маси сподівалися на оздоровлення морально-політичного клімату.Перебудова" та розпад СРСР (1985-1991)Розпаду СРСР передували декілька основних причин. І. Криза соціальної сфери наприкінці перебудови:станом на 1988 р. рівень життя народних мас значно погіршився; гострою залишалася житлова проблема;різко підвищилися ціни на товари першої необхідності (за 1990 р. - у 8 разів).Отже, основні причини краху перебудови такі:1) відсутність чіткої стратегії перебудовних процесів та пов'язаних із цим серйозних прорахунків у зовнішній і внутрішній політиці;2) відсутність надійної президентської команди М. Горбачова, його нерішучість і непослідовність у проведенні основних політичних та економічних реформ; неприпустимо низький інтелектуальний рівень керівників компартії та держави;3) шалений опір перебудові старого партійно-державного апарату;4) конфлікт між тоталітарною системою і прагненням народів СРСР до демократії й національного самовизначення;5) поразка СРСР в ідеологічному і психологічному протистоянні із Заходом.7. У листопаді 1990 р. у Парижі відбулася зустріч країн - учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі. СРСР підписав Паризьку хартію.Найважливішими результатами стали: зникнення радянської загрози; завершення "холодної війни" .21 серпня 1991 р. відкрилася надзвичайна сесія Верховної Ради РРФСР. З делегацією парламенту РРФСР М. Горбачов повернувся до Москви.Події 19--21 серпня 1991 р. - це закінчення процесу перебудови в СРСР.Розпад СРСР.7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі (Білорусь) зібралися лідери Білорусі (С. Шушкевич), Росії (Б.Єльцин) і України (Л. Кравчук). Результатом їхніх переговорів стало підписання 8 грудня 1991 р. угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).Основні положення цієї угоди з урахуванням застережень, прийнятих Верховною Радою України, такі:1) три держави, які підписали Союзний договір 1922 р., заявляють, що СРСР як держава припиняє своє існування;