47. Перша світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.
Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр.
Перша світова війна була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Ще у 1879 р. Німеччина уклала військовий союз з Австро-Угорщиною, а у 1882 р. - з Італією. Так виник Троїстий союз, до якого згодом приєдналася Туреччина. У1904-1907 рр. сформувався союз Англії, Франції та Росії - Антанта.
Головним був англо-німецький економічний, військово-морський і колоніальний антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній Англії. Обидві країни, що боролися за перевагу на морях, нарощували свої військово-морські сили. Франко-німецькі суперечності почалися через землі, відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870-1871 рр.
Влітку 1914 р. суперечності між двома воєнно-політичними блоками європейських держав - Троїстим союзом і Антантою - загострилися до краю. За підтримки Німеччини Австро-Угорщина почала відкрито готуватися до війни проти Сербії. Поблизу сербського кордону австрійські війська проводили маневри. Наслідник австрійського престолу, войовничий Франц Фердінанд прибув із візитом до столиці Боснії Сараєво. Патріотичні кола Сербії розцінили це як виклик. 28 червня 1914 р. Франца Фердінанда вбив член сербської націоналістичної організації "Млада Босна" Г. Принцип. Заручившись підтримкою Німеччини, австрійський уряд поставив Сербії жорсткий ультиматум.
Союзниця Сербії Росія спробувала владнати конфлікт мирним шляхом, запропонувавши проект дипломатичного демаршу країн Антанти. Однак союзники відмовились, а президент Франції Пуанкаре наполягав на проведенні "твердої" політики щодо австро-німецького блоку.
Незважаючи на те, що Сербія погодилася майже з усіма вимогами ультиматуму, 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила їй війну. Росія почала загальну мобілізацію. 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії і відповідно до свого стратегічного плану розташувала війська на західних кордонах. З серпня вона оголосила війну Франції, а перед Бельгією висунула вимогу пропустити свої війська через її територію. З вимогою поважати нейтралітет Бельгії виступила Англія. Порушення нейтралітету Бельгією стало приводом для оголошення Англією 4 серпня війни Німеччині. Так почалася Перша світова війна.
Вона тривала з серпня 1914 р. по листопад 1918 р. і була однією з найкровопролитніших в історії людства - в ній загинуло понад 10 млн осіб. Головні воюючі сторони: на боці Німеччини й Австро-Угорщини виступили Болгарія та Туреччина, створивши Четверний союз; до країн Антанти приєднались Італія, Португалія, Румунія, Сербія, США, Греція, Японія; війну Німеччині оголосили Китай і 14 держав Латинської Америки.
Німеччина діяла згідно плану генерала Шліффена (попередника Мольтке), що передбачав блискавичну війну (бліцкриг) проти Франції, збройні сили якої мали бути розгромлені в одній вирішальній битві. Відтак планувалося завдати удару по Росії.
Російський Генеральний штаб напередодні війни розробив два варіанти плану ведення війни - "Г" і "А", за якими всі війська на заході об'єднувалися у два фронти - Північний (проти Німеччини) і Південний (проти Австро-Угорщини). Варіант "Г" мав бути реалізованим у разі нападу на Росію Німеччини та Австро-Угорщини.
Перша світова війна велася на багатьох фронтах в усіх куточках світу. Однак головними були Західний, де німецькі війська вели бойові дії проти французьких, англійських і бельгійських військ, і Східний, де російська армія протистояла австро-угорським і німецьким військам. Військовий, економічний і людський потенціал країн Антанти був набагато могутнішим, ніж у країн Троїстого союзу.
1914 р. Німецькі війська вийшли до франко-бельгійського кордону і в "Прикордонній битві" завдали поразки французам, змусивши їх відійти вглиб своєї території, що створило безпосередню загрозу Парижу.
Німецьке командування явно переоцінило свій успіх, союзники випередили їх і 5 вересня англо-французькі армії перейшли в наступ на широкому фронті від Парижа до Вердена. Не витримавши натиску, німецькі війська почали відступати на північ. Марнська битва (б-12 вересня 1914 р.) стала першим стратегічним успіхом союзників, оскільки не лише дала можливість відкинути німецькі армії від Парижа, а й змінила обстановку на заході загалом.
Маючи чисельну перевагу, російські війська завдали поразки німцям в районі Гумбінена і почали тіснити їх до узбережжя. Але генерал Ренненкампф відмовися від переслідування противника, що дало змогу німецькій армії перегрупуватися і підтягнути резерви із Західного фронту. Скориставшись неузгодженістю дій російських командувачів, німці оточили два корпуси армії генерала Самсонова, а у вересні витіснили росіян зі Східної Пруссії.
Невдачі на півночі було компенсовано успішним наступом Південно-Західного російського фронту, де, як і передбачалося, російські війська захопили 3 вересня Львів, відкинули австрійські війська за р. Сян і оволоділи фортецею Перемишль.
На середину жовтня на західноєвропейському театрі війни утворився фронт протяжністю від швейцарського кордону до узбережжя Північного моря поблизу Ньюпорта. Союзники укріпили підступи до узбережжя. В жовтні почалася битва у Фландрії. Німецькі армії зазнали невдачі. 17 листопада німецьке командування вирішило припинити атаки.
Німці не мали переваги в силах над арміями союзників, які поповнювалися резервами.
Восени австро-німецькі війська, побоюючись втратити промислову Сілезію, почали наступ на Варшаву. Однак у боях під Варшавою, російські війська зупинили 9-ту німецьку і розгромили 1-шу австрійську армії. Невдачею завершився і наступ німецької армії в листопаді в районі Лодзі (Польща).
Недооцінка противника, втрата ініціативи, брак взаємодії між арміями і з'єднаннями, неспроможність зосередити війська на головному напрямку удару, щоб мати чисельну перевагу над противником, вдалі маневри та контрудари союзників спричинили крах німецького плану блискавичної війни.
У 1915 р. головними фронтами, як і раніше, залишалися Східний і Західний, хоча бойові дії велися також на Близькому Сході, в Африці, на Далекому Сході та в Океанії. Зрозумівши, що війною на два фронти досягти вирішального успіху неможливо, німецьке командування вирішило перейти на Західному фронті до стратегічної оборони, а головні сили зосередити на сході, щоб завдати вирішального удару по російських військах і вивести Росію з війни.
Вступ у війну Туреччини фактично означав економічну блокаду Росії, яка відтепер могла розраховувати лише на власні сили
На початку 1916 р. на сході ініціативу перехопили німецькі армії. Спроба росіян у лютому оволодіти Східною Пруссією зазнала невдачі. В травні почався широкомасштабний наступ німецьких і австрійських військ на півдні російського фронту.
На Західному фронті відбувалися локальні битви у Фландрії та Шампані. У квітні 1916 р. під Іпром німці вперше застосували хімічну газобалонну атаку. Німецьке командування завчасно встановило 150 газобалонних батарей на фронті 22 квітня о 17-й год з попутним вітром на позиції англійців було випущено 180 тис. кг хлору. Але німцям не вдалося досягти мети: французькі й англійські війська підтягнули резерви і ліквідували прорив в обороні, а німецькі війська не мали достатньо сил для розвитку успіху.
Після тривалих переговорів у вересні 1915 р. Болгарія офіційно стала союзником Німеччини. В жовтні вона оголосила війну Сербії і невдовзі спільно зі своїми союзниками окупувала всю її територію.

Воєнні дії у 1916р.
Західний фронт: січень-лютий – перенесення головного удару на Захід, початок Верденської битви. Травень – Ютландська морська битва між англійськими та німецькими флотами. Червень-серпень – англо-французький наступ на р. Соммі, під час якого вперше були застосовані танки. Грудень – завершення битви під Верденом, в ході якої було розгромлено понад 120 дивізій, перехід стратегічної ініціативи до Антанти.
Східний фронт: січент-лютий – наступ російських військ на Кавказі, захоплення турецької фортеці Ерзерум. Червень-серпень – Брусиловський прорив німецько-австрійського фронту, в ході якого російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковини.
У серпні 1916 р. на боці Антанти вступила у війну Румунія.
Воєнні дії у 1917р.
Західний фронт: лютий – початок використання сторонами бомбардувальної авіації проти цивільних об’єктів у тилу. Квітень-травень – вступ у війну США на боці Антанти. Червень-серпень – успішний наступ англійських військ у Фландрії, але під Іпром їхні зусилля не мали успіху. Жовтень-листопад – битва біля Камбре за ініціативою англійського командування. Окупація англійцями німецької Східної Африки.
Східний фронт: лютий – Лютнева революція в Росії, унаслідок якої було повалено самодержавство (цар Микола ІІ зрікся престолу) та створення Тимчасового уряду. Червень-серпень – початок розпаду Східного фронту. Після жовтневого перевороту, більшовики виходять із війни.
Воєнні дії у 1918р.
Західний фронт: березень – відчайдушна спроба німецьких військ прорвати оборону союзників у районі р. Сомма. Квітень – спроба Німеччини перехопити ініціативу у свої руки. Початок наступу німецьких військ у Фландрії. Велика битва на Марні, обстріл столиці Франції німцями. Серпень – початок наступу французьких військ під командуванням маршала Ф.Фоша з метою послаблення німецького тиску на Ам'єн, внаслідок чого було розгромлено 16 німецьких девізій.
Поразка німців біля Сен-Кантена, унаслідок якої вони були відкинуті на «лінію Зігфріда», від якої вони розпочали свій наступ.
Східний фронт: Січень-лютий – окупація Бессарабії румунськими військами. Березень – укладання сепаратного Брестського миру між Радянською Росією та Німеччиною. Вересень-листопад – розпад Четвертного союзу: підписання перемир'я із країнами Антанти Болгарією, а згодом Туреччиною та Австро-Угорщиною.
11.11.1918р. – Комп'єнське перемир’я, укладене країнами Антанти з Німеччиною.
Наслідки: - небачені жертви, - величезні матеріальні збитки, - занепадання економіки, - розпад імперій (Австро-Угорської, Німецької, Російської та Османської). – виникнення на карті світу нових держав: Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Чехо-словаччина, Угорщина, Австрія, Сербсько-Хорватсько-Словенське королівство.