31. Війна за незалежність та становлення американської державності.
Війна за незалежність у Північній Америці (1775-1783)
У1607 р. на Атлантичному узбережжі Північної Америки англійці створили першу колонію - Віргінію. У другій половині XVIII ст. на Атлантичному узбережжі Північної Америки існувало 13 англійських колоній. Влада в колоніях належала англійським губернаторам. Англія користувалася монопольним правом торгівлі з колоніями і вивозила велику кількість цінної сировини - тютюн, рибу, ліс, залізо та ін.
Британський уряд мало опікувався потребами колоністів в Америці. Британська корона вбачала в заокеанських колоніях передусім джерело поповнення скарбниці за рахунок високих податків та усіляких поборів.
1770 р. обурення колоністів виявилося у "бостонському чаюванні'' (жителі Бостона викинули в море партію чаю, оподатковану парламентом). Спроби англійського уряду силою придушити громадське невдоволення в колоніях призвели до того, що 1775 р. розпочалося повстання. Англійський уряд закрив бостонський порт і блокував його військовими кораблями з моря, позбавив колонію Массачусетс права на самоврядування, видав акт про відправлення до Англії звинувачених в антиурядовій діяльності і дозволив розташування англійських військ у приватних помешканнях. Ці репресивні акції англійської адміністрації активізували підготовку до Війни за незалежність США (1775-1783).
Поблизу Бостона відбулася перша битва між урядовими військами і загоном колоністів. Королівські війська зазнали втрат і відступили. Так розпочалася війна за незалежність американського народу. Одна за одною колонії почали проголошувати про відокремлення від Англії.
1775 р. у Філадельфії розпочав роботу Континентальний конгрес представників усіх колоній, що повстали проти Англії. Він прийняв рішення розірвати відносини з Англією і створити американську армію, до якої увійшли раніше створені партизанські загони. Головнокомандувачем армії було призначено багатого віргінського плантатора Джорджа Вашингтона, який брав участь у війні проти французів та індіанців і здобув репутацію здібного воєначальника.
4 липня 1776 р. Конгрес ухвалив Декларацію незалежності - заяву про відокремлення від Англії та цілковиту самостійність колишніх колоній, що об'єдналися в Сполучені Штати Америки. День 4 липня і нині є національним святом американського народу.
Автором Декларації був Томас Джефферсон - віргінський плантатор і адвокат, буржуазний демократ, один із найвидатніших діячів американської революції.
У Декларації проголошувалися загальна рівність і найвищий принцип верховенства народу або народовладдя. Однак Декларація не скасовувала рабства, не припиняла винищення корінного населення Америки - індіанців.
У лютому 1778 р. було підписано франко-американський договір, який передбачав допомогу американцям озброєнням і військовими силами.
У вересні 1783 р. на Паризькому конгресі було підписано договір, який юридично закріпив американську незалежність. Англія визнала незалежність США і розширення їхніх територій на захід до річки Міссісіпі. У результаті революційної війни в США було ліквідоване колоніальне панування Англії та встановлено республіку.
1787 р. збори представників штатів (Установчий конвент) у Філадельфії прийняли Конституцію США, що проголошувала Сполучені Штати федеральною державою, республікою, в якій найвища законодавча влада належить Конгресу.
Конгрес складався з двох палат - сенату і палати представників. До сенату входило по два сенатори від кожного штату, а до палати - депутати пропорційно до чисельності населення штатів.
Конституція проголошувала республіканську форму правління. Державу й уряд мав очолювати президент, якого обирають на чотири роки.
1789 р. було обрано перший Конгрес. Президентом США став Джордж Вашингтон.
1791 р. Конгрес США прийняв "Білль про права"- десять поправок до Конституції. У "Біллі" проголошувалося право громадян на свободу зборів, слова, преси, совісті, недоторканність особи тощо. "Білль про права" не скасовував у США систему рабовласництва, але утверджував у молодій республіці демократичні свободи.
Американська революція XVIII ст. означала перемогу капіталістичного ладу, що прискорило соціально-економічний розвиток США.