19. Типологія середньовічного урбанізму
Середньовічне місто
У X XIII ст. у Європі починають виникати міста. Нові міста з'являлися поблизу фортець та замків (Страсбур), монастирів (Сант Яго), мостів (Кембридж), переправ (Оксфорд). Спершу вони виникли в Італії, пізніше — у Франції, Англії, Нідерландах,
Поява міст стала можливою толі, коли селяни почали виробляти достатню кількість сільськогосподарської продукції, щоб прогодувати не лише себе, а й інших.
Поступово міста набували економічного значення, перетворюючись на центри ремесла й торгівлі. Першим населенням середньовічних міст були сільські ремісники, які приїжджали туди, де був можливий збут їхньої продукції. Міські ремісники постачали вироби селянам, що приїжджали на міський ринок, купували вселяй сільськогосподарську продукцію та сировину. Поступово жителі села залучалися до торговельного обігу. Зростанню міст в Італії та на пд.. Франції сприяли торговельні зв'язки з Візантією га Сходом.
Середньовічне місто зовні нагадувало фортецю. Спочатку міста оточували земляним валом і дерев’яною огорожею, пізніше обносили однією чи кількома кам'яними зубчастими стінами з круглими вежами. Вулиці були дуже вузькими, тому будинки щільно прилягали один до одного.
Разом із появою міст почали виникати цехи — об'єднання ремісників однієї або суміжних спеціальностей, то проживали водному місті. Завдяки цехам ремісники мали більше можливостей захитати себе, насамперед піл конкуренції, яка становила для майстра серйозну небезпеку.
Членами цеху були тільки майстри власники майстерень з усім їхнім устаткуванням Помічником майстра був підмайстер робітник, що вже добре знався на ремеслі. Вій не вважався членом Цеху, тому не міг відкривати власної майстерні. Щоб стати майстром, підмайстер мав самостійно виготовити зразковий виріб {шедевр), який би засвідчив, що він уже опанував усі секрети свого ремесла. Також у майстерні працювали учні-підлітки, що вивчали ремесло та викопували підсобні роботи.
Функцією цеху був контроль за виробництвом і продажем виробів. Майстри керувалися цеховим статутом — певними правилами, що регулювали життя цеху. Щоб уникнути конкуренції серед цехових майстрів, статут запроваджував неоні обмеження у виробництво. Особливо стежили за тим, щоб майстер виробляв продукцію певного вигляду та якості. Проте ті. й інші обмеження хоча й забезпечували високу якість виробів, але загалом гальмували розвиток виробництва.
Влада в місті належала патриціату - багатим купцям і лихварям, які, поріднившись між собою, із часом зливалися одну верству. Вони були найвпливовішою силою в середньовічному місті
Із появою міст набула розвитку торгівля. Кожна країна мала власну грошову одиницю. Проте гроші потребували обміну - так виникла професія міняйл. Поступово міняйли накопичували багато грошей, які вони почали давати вборі за умови повернення значно більшої суми. Такі міняйли називалися лихварями. Із лихварів виникли перші банкіри - власники банків.