Майже водночас з дифузіонізмом сформувалася соціологічна школа, що основним предметом дослідження етнології вважала людське суспільство, а не людину (еволюціоністи) чи культури (дифузіоністи). Засновником школи був французький соціолог Еміль Дюркгайм, який розглядав людське суспільство як складну систему моральних звязків. Він вважав, що такі системи вивчаються через соціальні факти. Основу найпростішого суспільства він вважав первісну орду, шо розвинулась у рід, а ті поступово поєднувались у племена, курії, фратрії та імперії. Е.Дюркгайм робив висновок, що будь-яке суспільство - це лише ускладнена форма первісного суспільства.
Основні ідеї Дюркгайма розвинув Люсеп Леві-Брюль, який в праці "первісне мислення" відстоював вчення про колективні уявлення, розробив теорію дологічного мислення первісної людини, що сформувалось на основі емоційного сприйняття зовнішнього світу.
Прихильники соціологічної школи зосередивши увагу на вивченні соціальної структури людського суспільства, відстоювали такі основні ідеї:
- кожному суспільству властивий свій комплекс "колективних уявлень", що забезпечує стійкість і стабільність людських спільнот;
- кожному суспільству притаманні свої моральні цінності, що постійно і динамічно змінюються;
- перехід від одного суспільства до іншого є дуже складним стрибко-подібним процесом.