Етнологія, як самостійна наука зі своїми організаціями, інституціями, виданнями і термінологією почала складатися лише з кінця 20х -початку 30х рр. XIX ст. Але визначення її предмета, як самостійної науки почалося ще в 1772 р., коли А.Шльоцер дійшов висновку, що людство, складаючись з великих і малих народів, є неподільними. З перших десятиліть XIX ст. велися дискусії про предмет етнології. Одну вчені вважали, що її обєктом є людина, другі - культура, треті суспільство, четверті неписемні народі, які перебувають на ранніх ступенях соціально-економічного розвитку, пяті "неісторичні народи" і т.п. Відповідно XIX ст. сформувались два основних підхода до визначення її предмета: етнографія - описове народознавство; етнологія - теоретичне народознавство,наука про етноси, їх етногенез, культуру та побут. Ще в другій п.XIX ст. еволюціоністи (Бастіан, Тайлор, Морган та інші) дійшли висновку, що етнологія - всеохоплююча наука про людей, народи світу та все людство в їх історичному розвитку.
Дискусії навколо предмета етнології не припинились і на сьогодні. До етнології ставилися і ставляться, як до: окремої гілки історії, допоміжної історичної дисципліни, самостійної історичної науки, галузі гуманітарних знань. У відповідності до цього визначають її предмет як науки. Таких визначень близько двох десятків. Найпоширеніші:

- Етнологія - історична наука, що методом безпосередніх спостережень вивчає культурні і побутові особливості різних народів світу, досліджує історичні зміни і розвиток цих особливостей, проблеми етногенезу, розселення і культурно-історичні взаємовідносини народів.
- Етнологія - галузь історії, що вивчає побутові особливості різних народів світу в їх історичному розвитку, досліджує проблеми походження і культурно-історичні відносини цих народів, відтворює їх розселення і пересування.
- Етнологія - географічна наука, що вивчає становлення, етносфери Землі як результат процесів етногенезу в історичну епоху.