Історичні джерела – це пам’ятки, які виникли в конкретних умовах суспільного розвитку, органічно зв’язані зі своїм часом, в яких так або інакше фіксуються, відображаються реальні явища і факти дійсності. Історичні джерела поділяються на 6 родів: речові, образотворчі, етнографічні, лінгвістичні, усні, письмові.
   Ми маємо справу лише  письмовими джерелами. Письмові джерела:
1. Історичні залишки
2. Історична традиція (розповідні, наративні)
  Історичні залишки поділяються на: публічно-правові (автор держава) – це конституції, укази, декрети, постанови, декларації, і приватноправові (автор окрема особа) – це заповіти, шлюбний контракт, дарчі грамоти.
  Історична традиція. Наративні документи: літописи, спогади, листи, щоденники (Польські хронічки, Укр.хронографи). Звідси специфіка виявлення цих груп, специфіка опрацювання, специфіка публікації.