Весільний обряд покривання голови молодої очіпком та наміткою символізував її перехід у стан заміжньої жінки. Після цього щойно одруженій було непристойно й вважалося навіть гріхом з’являтися між люди із зачіскою дівчини, тобто простоволосою — із заплетеними чи розпущеними косами, прикрашеними квітами та вінками. Найпоширенішими з жіночих головних уборів – намітка, хустка, очіпок – хоч і ховали повністю волосся, але у всі часи по-різному вдягалися в будь-яких куточках України