Російський етнолог М.С.Широкогоров, виходячи з ідеї німецького філософа Гердера, розробив першу справжню теорію етносу, а саме біологічну. У 1923 р. видав в Шанхаї працю «Етнос: дослідження основних принципів зміни етнічних і етнографічних явищ». Він вважає що етнос – це така людська спільнота, в якій відбувається процес творення, розвитку і смерті тих елементів, котрі дають можливість існувати людству як окремому виду. При цьому, етносом вважає таку групу людей,  яка об’єднана спільністю походження, звичаїв, мови і укладом життя. Він розглядав розвиток етносу як процес пристосування до середовища і пристосування середовища до своїх потреб. Ототожнюючи етноси з біологічними спільнотами, він механічно переносив закони біології а точніше зоології на історичні процеси.
Біо.конц. також підтримував А.Білинський, який вважав що народ є біологічною спільнотою. Для нього народ (етнос) – не будь-яка група людей, а така група, яка «поєднана кровними, біологічними зв’язками».