В українській та інших індоєвропейських мовах словом «народ» позначали різні тимчасові і тривалі людські спільноти. Ними називали певну групу, зібрання чи велику кількість людей. Населення, громадян однієї країни. Незалежно від їх етнічної само ідентифікації, також називають народом. Отже, «народ» - це соціально-політичний і геополітичний термін, яким позначають громадян однієї країни, незалежно від їх етнічної належності. У давньогрецькій та багатьох сучасних мовах слово народ (демос) означає не лише соціально-політичні і геополітичні спільноти, а й історико-культурні та етнічні спільноти. При цьому слово набуває специфічного змісту і об’єднує «своїх» людей, тобто тих хто усвідомлюють свою етнічну єдність. Прагнучи уникнути плутанини з словом «народ», Радянські вчені в 40х р. ХХ ст.. ввели термін «народність», який трактували як першу етнічну та історичну спільноту класового суспільства, що склалася на основі змішання чи злиття різних племен, об’єднаних як за кровними, так і за територіально-суспільними ознаками. Тому в радянській науці і практиці утвердилися два терміна : словом «народ» позначали державну належність населення, а словом «народність» - його етнічну належність.