Окремі аспекти національного руху періоду Першої світової війни заторкують дослідники
української діаспори, які публікуються в Україні [45–47].
Загалом сучасна українська історіографія вивчала процеси періоду Першої світової війни
переважно у контексті висвітлення національно-визвольних процесів як у Галичині [48–52], так і на
Наддніпрянщині [53–56].
Серед сучасних досліджень окремих аспектів довоєнного часу і періоду Першої світової
війни виділяються праці В.С. Сідака [57; 58], де висвітлюється протиборство австрійських і
російських спецслужб, розглядається організаційна структура військових розвідок, оперативно-
пошукова діяльність спецслужб.
Значним внеском у сучасну історіографію проблеми стали дисертаційні праці: І.В. Кучери
[59], яка присвячена політиці російської окупаційної адміністрації у Східній Галичині в
1914–1917 рр. і, особливо, В.М. Кривошини [60], який дослідив вітчизняну історіографію Першої
світової війни.
Сучасний стан розвитку історіографії проблеми дає можливість здійснювати активний обмін
першоджерелами та літературою, об’єднати надбання творчої спадщини наукових кіл діаспори та 143
України, що загалом веде до підвищення якості та результативності досліджень подій Першої
світової війни в Україні.