З кінця 19-20 ст. Археографія в Росії набуває масового характеру. Цей період характеризується діяльністю таких товариств як: РИО – Российское историческое общество (1866). Члени РИО: Калачов, Грот, Пекарський. На чолі РИО номінально стояв імператор. З 1873 – РИО почало називатися «Императорское РИО». З 1867-1916 рр., РИО видавало «Сборник РИО». Вийшло близько 148 томів. Вних вміщено документи 15-19 ст. Це товариство видало ще 25 томів «Руского библиографического словаря», тут близько 60 тис. прізвищ до 1899р.
  В АЮЗР документи 14-17 ст. з історії України , Білорусії, Росії. В цих документах подавалася соціально – економічна історія цих територій і доба Хмельниччини.
  В цей період діє АН. З 1872 р. і зв’язку з 200-сот літтям від народження Петра І, АН вирішує опублікувати «Письма и бумаги Петра Великого». 1-ий том вийшов аж у 1877р., а затверджений у 1872 р., а до революції 1917 р. вийшло 6 томів (зараз близько 20 томів).
  Під кінець 19ст. нараховувалось близько 100 членів в Историческом обществе Нестора Летописца. Це товариство було утворене в 1872р. з ініціативи професорів Київського університету і існувало до революції. Це товариство видавало «Записки». Вийшло 24 томи. В них були: документи, що стосувалися історії України до 1914 р.
У 1884 р. х ініціативи російського археографа Калачова створено в кожній губернії «Губернские учене, архивные комиссии». Видали такі публікації: «Груды», «Сборники», «Известия».
  У Львові у 1873 р. з ініціативи наддніпрянців, було створено « Літературне товариство ім.. Т.Г.Шевченка». Завданням цього товариства була публікація творів укр. письменників, філософів, на укр.мові. 3 1892 р. – це товариство перетворено в наукове (НТШ). Воно видавало свої записки – ЗНТШ. Було видано понад 150 томів. Товариство існувало до осені 1939 р. а офіційно було закрите в січні 1940 р.
  Крім 3НТШ, наукове товариство видавало літературно-науковий вісник (ЛНВ) з 1898 – 1906 р. В свій час ним керував Грушевський. Видавало «Джерела з іст.Укр.-Русі».
  НТШ – було свого роду Українською АН. В Україні та Росії, навіть під тиском царизму, видавалося багато журналів і альманахів. «Русский архив» (1863-1917) – 12 номерів у  рік. Редактором був Бектєрєв. Виходив з 1882 – 1906 рр. журнал «Киевская старина». Вийшло 94 томи. У червні 1989 р. відновило роботу.
З 1838 р. в кожній губернії виходила «Губернська газета» і «Памятные книжки». Також діяла Київська археографічна комісія заснована в 1843 р. Діяла Петербурська археографічна комісія, в 60-90 рр. видавали «Акти относящиеся к ист. Юго-Западной Руси». Археографічна комісія видавала «Акты Юго-Западной России» (з 1865 – 1892 рр. – 15 томів). Ці томи редагували Костомаров (11-ий) і Карпов (4-ий).