Була розроблена групою наукових працівників Інституту етнографії АН СССР і  узагальнена директором інституту Ю.В. Бромлеєм впродовж 70-80х років ХХ ст. Вони визнали, що людство в біологічному відношенні єдине, розвивається за загальними соціальними законами і складається з величезної кількості історично сформованих спільнот. Ю.Бромлей вважав, що немає жодних підстав відносити етноси до біологічних одиниць – популяцій, хоча кожен із них і поєднаний з певною популяцією. Для нього етнос – соціальне явище, особливий тип сформованої природно-історичним шляхом соціальної групи, особлива форма колективного існування людей, яка не залежить від волі належних до неї людей і здатна до стійкого багатовікового існування за рахунок самовідтворення. Він наголошував, що етнічні спільноти зявилися вже в добу розвинутого первісного суспільства, а в часи його розкладу зявились етносоціальні організми. Саме з цього часу слід розмежовувати етнічні і етносоціальні людські спільноти. Принцип розмежування на етнічні і етносоціальні людські спільноти, дав можливість Бромлею вибудувати дуалістичну теорію етносу. Її основна ідея – в етносі органічно поєднуються етнічні властивості (мова, побутова культура, етноніми і.т.д.) та природно-географічні, соціально-економічні, державно-територіальні, правові та інші фактори. Тому кожен етнос має двояку природу, і тому його можна розглядати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому значенні етнос – етнікос, який включае власне етнічні характеристики. У широкому – це етносоціальий організм, в якому етнічні елементи поєднуються з соціально-економічними, і політичними умовами його життєдіяльності, тобто з конкретною стадією його історичного розвитку, з конкретною соціально-економічною формацією.