«Етнос»  є еквівалентом давньогрецького слова «демос» (народ) у значенні специфічної між поколінної історико-культурної і природної. Усвідомленої  людьми спільноти. Щоб підкреслити саме таке його значеня, інколи поєднують обидва слова у словосполученні «етноси-народи». Тепер поняття «етнос» вживаєься як науковий термін на означення всіх історичних типів спільнот від племен до сучасних націй. Уперше в науковій літературі термін «етнос» зявився на прикінці 18 ст. І вжив його німецький етнолог І.Бастіан, який використовував термін Етнос як синонім слова Народ.
В українській етнології «етнос» ототожнювався з народом, і лише з хх ст.. він набув ширшого значення.
У рос. Історіографії С.М. Широкогоров писав, що Етнос – це група людей, які розмовляють одною мовою, визнають своє єдине походження, характеризуються комплексом звичаїв, устроєм життя, що збережені і освячені традиціями, котрі вирізняють їх з-поміж інших.
Поняття «Етнічність» було започатковано у др..пол.19 ст. франц.істориком і соціологом Ернестом Ренаном. 1953 року американський вчений Девід Рісмен  повернув термін в етнологію.Европейська і американська етнологія поняттям «етнічність» позначає наявну сукупність характерних рис кожної з етнічних груп. У 1974 р. американський журнал «етнічність» писав « етнічність» - поєднання багатьох таких рис або компонентів,які належать до природи кожної з етнічних груп. Українські етнологи вважають, що «етнічність» - цілісна складна система відносин, що поєднує носіїв етнічних рис з їх етнічним серидовищем